Напруга. Види. Як долати

Набагато частіше, ніж від хвороб та перевантажень, голос страждає від так званих напруг. Іноді ми відчуваємо, що голос ніби припиняється, затискає, навіть до відчуття болю, але нічого не можемо з цим поробити. Чому це відбувається?
Голосові напруги – це психологічні реакції тіла на стрес. А якщо ваш голос напруженний постійно, це означає, що ви відчуваєте стрес, навіть якщо ви його не відчуваєте.
Напруження — це звична «гримаса тіла»: так само з’являються зморшки на обличчі, через застиглу гримаси страху чи образи, чи гніву, чи гидливості… М’язам обличчя настільки ж незручно перебувати в положенні гримаси, як і голосовим м’язам у затиску, але наше тіло видросоване стресами, вже не помічає цієї незручності.
Через застиглу гримасу страждає не тільки наша краса, а й здоров’я: те, що ми приймаємо за мігрені, часто є «головним болем напруги». І голосові напруження шкодять не лише красі звучання, а й можуть призвести до серйозних хвороб, аж до втрати голосу.
Отже, існує три види напруження.
Перше напруження – це щелепи
Найдавніший наркоз — це палиця, яку тримав у зубах хворий, щоб не кричати під час операції.
Зверніть увагу, як ми, дорослі, виховані люди, реагуємо на біль, душевний та тілесний. Нам хочеться закричати — від болю, від радості, від гніву, а ми стискуємо зуби. На відміну від дитини, безпосередня реакція якої – дзвінкий, відкритий крик.
Реакція дитини миттєва, безоцінна: імпульс — реакція. А в нас — з деякою затримкою: імпульс — оцінка (кричати непристойно), і тільки потім — реакція.

Отже, напруження — це коли голос «застряє» у горлі, стримується губами, стискується щелепами.

Щоб «розтиснути» це напруження, потренуйтеся відкривати рота так, щоб нижня щелепа як би «відстебнулася» від верхньої і рухалася абсолютно спокійно.
— Візьміть себе рукою за підборіддя і акуратно посувайте нижню щелепу вліво — вправо, вгору — вниз, вперед — назад, щоб м’язи обличчя при цьому не напружувалися.
— Коли ви переконаєтесь, що вам легко дається ця вправа, візьміть будь-який текст і почитайте, тримаючи руку на підборідді.
— На кожній ударній А, О, Е опускайте щелепу (рукою!) якомога нижче, стежте за тим, щоб рот по вертикалі розкривався, якнайширше, — і ви здивуєтеся, наскільки голосніше і вільніше зазвучить ваш голос!
Друге напруження — горло
Він також утворюється внаслідок психологічної заборони висловлення власних емоцій.
Плакати – непристойно! Замість того, щоб «заревіти», як ревуть діти, ми «ковтаємо сльози». Що болить і напружується в цей момент? Правильно – горло. Позіхати непристойно!
М’язи гортані перестають працювати, ковтка закривається, і голос, не знаходячи собі іншого шляху, виходить або через ніс (гугнявий звук), або застряє в горлі (глухий тьмяний звук, біль, першіння).
Як подолати це напруження? Навчіться позіхати «в голос», як позіхають діти, кішки та собаки. Спробуйте викликати у себе позіхання штучно і зверніть увагу на те, як у цей час рухається ваша горло, ковтка, де знаходиться мова.
Поговоріть крізь позіхання (не забудьте відкривати ширше рота), і ви відчуєте, як відкривається шлях вашого голосу, ваш голосопровід перетворюється на широку трубу, по якій вільно тече звуковий потік. Позіхання не тільки знімає голосовий затискач, але й чудово тренує м’язи гортані, необхідні для красивого, емоційно-різноманітного мовлення.
Ще одна вправа, яку ви можете освоїти самостійно і яка допоможе вам звільнити горло від напруження. Ця вправа – сміх.
Напевно, ви бували в такій ситуації: починаєте сміятися і ніяк не можете зупинитися. Що болить у цей момент? Правильно – живіт. А, точніше, діафрагма, яка має активно працювати при голосовому навантаженні. А горло? Горло не болить, хоч ви видаєте звуки, дзвінкі, об’ємні, гучні, у великому діапазоні. Якщо ви навчитеся сміятися «на замовлення», ви зможете моментально зняти голосове напруження, і, до речі, так само швидко підняти собі настрій.
Трете напруження – губи
Губи, які розтягуються на усмішку тоді, коли вам зовсім не хочеться посміхатися. Це – «соціальна посмішка», – захисна реакція на небезпеку, справжню чи фантомну.
Таку «усмішку» у звірів ми називаємо оскалом, і означає вона — «краще не підходь, я сильний, у мене — зуби гострі». За допомогою цієї усмішки ми, як і тварини, несвідомо сигналізуємо: «Я – сильний», або «Я – сильна». А також: «Не підходьте надто близько». Ця усмішка видає наш страх: страх щирості, відкритості, природності. Тобто насправді виявляє нашу слабкість.
А що ж голос? Голос за такої посмішки стає «плоським», «фальшивим», або різким.
Адже у багатьох, особливо у жінок, така посмішка «приклеюється» намертво і зникає лише уві сні.
У вільному тілі — вільний голос, а тіло тримається передусім хребтом. Якщо ви навчитеся відчувати кожну мить свій хребет, його гнучкість і рухливість по всій довжині, це практично забезпечить вам не тільки свободу від напруження, але і свободу жестикуляції, свободу дихання.